ПЕРЕДУМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ ДПС

Одним із найважливіших завдань сучасної держави і суспільства в цілому є забезпечення суворого додержання законності, викорінення будь-яких порушень громадського порядку, ліквідація правопорушень, усунення причин та умов, що породжують та сприяють їх приросту, з одного боку, а з іншого – захист прав та законних інтересів людини і громадянина. Уряд Української держави на теперішній час намітив та здійснює багатогранний комплекс заходів, направлених на виконання вище зазначених завдань. Нині особливу увагу приділено вдосконаленню органів внутрішніх справ та судів, що покликані стояти на сторожі законності, захисту прав громадян України, інтересів суспільства.

Зараз під час судового розгляду справ велика увага приділяється дотриманню забезпечення прав людини, а докази обґрунтування вини особи, зібрані з порушенням прав людини, визнаються судом неналежними та недопустимими. Але судовий розгляд справ є логічним продовженням досудових заходів та, водночас, кінцевим рішенням за проведеною досудовою перевіркою. Таким чином, якісна робота працівників правоохоронних органів, зокрема тих підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, під час проведення такої перевірки є гарантом винесення судом об’єктивно-мотивованого законного рішення.

Як свідчить практика, працівники згаданих підрозділів у перевазі випадків ставляться певною мірою поверхово до складання протоколів про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, діють на місці виявлення правопорушення професійно неграмотно, а правові та соціальні аспекти взаємодії цих працівників з учасниками дорожнього руху потребують суттєвого вдосконалення та актуалізації.

Так, велика кількість протоколів про адміністративне правопорушення, потрапивши до судового розгляду, зазнають скасування. Головними підставами таких скасувань є порушення посадовими особами порядку та вимог до складання протоколів про адміністративні правопорушення, непрофесійні та певною мірою незаконні дії працівників правоохоронних органів на місці скоєння чи виявлення правопорушень, недотримання посадовцями законності під час фіксування обставин, за яких вчинено певне правопорушення.

Одним з таких прикладів є розгляд Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративної справи про притягнення до адмінвідповідальності громадянина В. за ч.2 ст.130 КУпАП, що надійшла до суду від ВДАІ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області. [5] Під час допитів свідків у судовому засіданні встановлено, що інспектор ДПС ДАІ, який складав протокол відносно громадянина В., зупинив транспортний засіб останнього на підставі проведення цільових заходів, спрямованих на виявлення водіїв, що знаходяться у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Суд прийшов до висновку, що інспектор у даному випадку не виконав вимоги п.13.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України №111 від 27.03.2009 року (зі змінами та доповненнями), а саме: зупинив безпідставно транспортний засіб, яким керував громадянин В., «оскільки такої законної підстави зупинення транспортних засобів як проведення цільових заходів, спрямованих на виявлення водіїв, що знаходяться у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, Інструкція…не містить.» [5] Як наслідок, суд вважав, «що у судовому засіданні не надано належних доказів, що підтверджують подію та склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки не можуть вважатися доказами відомості, отримані незаконним шляхом.» [5] Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності В. за ч.2 ст.130 КУпАП було закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Певною мірою, працівником правоохоронного органу у зазначеному випадку порушено права громадянина В., оскільки проведеною перевіркою останнього обмежено в певних діях, часі, змушено брати участь у судових засіданнях, звертатися за правовою допомогою до юриста та ін.

Прикладом аналогічного рішення суду може бути рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі з розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 05.11.2014 року відносно Т. за ч.1 ст.130 КУпАП (протокол АВ2№401882) [6] та ін.

Зазначене дає підстави стверджувати, що гарантом ефективності роботи працівників підрозділів МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, як міцного чинника в недопущенні, упередженні правопорушень в сфері дорожнього руху та встановлення джерел, що породжують ці правопорушення, а також суб’єкта в прогнозуванні можливих правопорушень та корекції їх негативних проявів, є неухильне дотримання законності: чітке слідування порядку застосування норм Закону та одночасне забезпечення прав людини. Посадовці, які покликані забезпечувати зниження рівня аварійності та дорожньо-транспортного травматизму, мають діяти виключно професійно, аби стати непереборною силою в упередженні правопорушень. Лише такий підхід може призвести до найбільш позитивних результатів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зумовити багатогранну ефективність взаємодії працівників підрозділів МВС та учасників дорожнього руху.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України.

2. Конвенція про захист прав та основних свобод (1950 р.), ратифікована Україною 17.07. 1997 року.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

4. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України №111 від 27.03.2009 року (зі змінами та доповненнями).

5. Адміністративна справа № 211/338/14-п.

6. Адміністративна справа № 211/872/14-п.

1

2