Бучанська різанина як приклад грубого порушення прав людини і громадянина

Повномасштабний відкритий воєнний напад росії за підтримки її сателіта білорусі, початий 24 лютого 2022 року, став для всіх українців початком нової реальності. Близько 4-ої години за київським часом 24 лютого президент рф володимир путін оголосив про воєнну операцію з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України»; через кілька хвилин почалися ракетні удари по всій Україні, у тому числі поблизу Києва. Російські війська вдерлися до України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова, Сум, увійшовши з росії, Білорусі та тимчасово окупованого росією Криму.

У березні 2022 року російські передові сили захопили місто Бучу, що є однією з початкових околиць Києва, куди увійшли російські війська. Під час загального відступу російських військ на північ від Києва внаслідок атак українських військових у районі Бучі росіяни передислокувалися на Північ. Українські війська увійшли до міста 1 квітня.

2 квітня 2022 року в соцмережах опублікували початкові відеозаписи того, що залишилося після виходу російських військ, і показали масові вбивста мирного населення. Після відходу російських військ із Бучі наприкінці березня з’явилися докази численних звірств, вчинених загарбниками під час окупації регіону. 18 понівечених тіл убитих чоловіків, жінок і дітей знайшли в підвалі. Огляд тіл виявив сліди катувань; відрізані вуха та вирвані зуби.

Головні вулиці були всіяні загиблими мирними жителями, які займалися повсякденним життям. Трупи жителів Бучі також були виявлені в подвір’ях будинків та інших місцях. Тіла вбитих у Бучі почали з’являтися на вулицях 11 березня, коли туди зайшли війська рф, їх видно на знімках супутника.

З 4:00 ранку 24 лютого 2022 року, коли почався збройний напад російської федерації на Україну, до опівночі 18 березня 2022 року (місцевий час) Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 2246 випадків загибелі або поранення цивільних осіб в Україні: 847 загиблих і 1399 поранених.

Станом на 10 годину 18 квітня 2022 за даними Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також інших джерел, які потребують підтвердження, з початку вторгнення російської федерації в Україні загинуло 205 дітей та постраждало 362 дитини. Фактичну кількість загиблих і поранених дітей встановити неможливо через те, що в українських містах окупаційні війська ведуть активні бойові дії.

Більшість зафіксованих втрат серед цивільних осіб було спричинено застосуванням вибухової зброї з широкою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаудари.

Уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова повідомила, що наразі задокументовано приблизно 25 дівчат, яких російські окупанти зґвалтували у Бучі під Києвом.Денісова також зазначила, що жінки повідомляють про сексуальне насильство на гарячі лінії або у боти в Telegram. Проте оцінити масштаби сексуальних злочинів зараз неможливо, оскільки не всі готові розповісти.

Управління Верховного комісара ООН з прав людини вважає, що реальні цифри значно вищі, особливо на території, яка контролюється Урядом, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, відбувається з затримкою, та багато повідомлень із місць, звідки надходить інформація про втрати серед цивільного населення, все ще потребують підтвердження.

Під час звірських дій окупантів на території нашої країни було порушено безліч міжнародно-правових документів, які стосуються прав цивільних осіб. Зокрема, Керівні принципи ООН з питань внутрішнього переміщення всередині країни, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Женевські конвенції про захист жертв війни 1949 року, принципи ООН щодо реституції житла та майна в контексті повернення біженців і переміщених осіб, Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1708 «Вирішення майнових питань біженців і внутрішньо переміщених осіб», Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи (2006)6 державам членам щодо внутрішньо переміщених осіб.

Статті 6-9 Римського статуту міжнародного кримінального суду, статті 2-3, 146-147 Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року – це лише той невеликий відсоток того, що порушили російські військові під час перебування у м. Буча. Враховуючи лише події, які відбувалися там, міжнародна спільнота має негайно ухвалити рішення про повну та беззастережну ізоляцію росії від зовнішнього світу, визнання цієї «держави-монстра» як міжнародного терориста, винних притягнути до відповідальності, а дії звірського режиму путіна визнати як геноцид української нації.

228896_2022-03-02t082417z_1919307272_rc2pts92w0qj_rtrmadp_3_ukraine-crisis-bucha-aftermath

16efac6c-4f2fc882567d22f8bc69489f85ace497

120be3b56d07b150bdd8f0699c5a0a50